Nynorskordboka
ovre
ovra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ovraå ovre | ovrar | ovra | har ovra | ovr!ovra!ovre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ovra + іменник | ovra + іменник | den/det ovra + іменник | ovra + іменник | ovrande |
Походження
norrønt ofra ‘lyfte, reise opp’; samanheng med overФіксовані вирази
- ovre segkome fram, kome opp;
syne seg- endringane ovra seg på mange måtar;
- verdiar som ovrar seg i kulturlivet