Nynorskordboka
mane
mana
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å manaå mane | manarmaner | mante | har mant | man! |
| manar | mana | har mana | man!mana!mane! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mant + іменник | mant + іменник | den/det mante + іменник | mante + іменник | manande |
| mana + іменник | mana + іменник | den/det mana + іменник | mana + іменник | |
Походження
av mellomnorsk mana; frå lågtyskЗначення та вживання
- påverke, oppmode, formane, eggje
Приклад
- mane nokon til ettertanke
- brukt som adjektiv:
- ei manande tale
- bruke makt på ved hjelp av magiske, kraftfylte formlar eller teikn;påkalle, kalle (fram);
Приклад
- mane fram gode minne;
- mane bort vonde ånder