Nynorskordboka
lute 1
luta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lutaå lute | lutarluter | lutte | har lutt | lut! |
| lutar | luta | har luta | lut!luta!lute! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lutt + іменник | lutt + іменник | den/det lutte + іменник | lutte + іменник | lutande |
| luta + іменник | luta + іменник | den/det luta + іменник | luta + іменник | |
Походження
norrønt lúta, opphavleg ‘henge slapt ned’Значення та вживання
Приклад
- lute med hovudet;
- lute seg ut av vindauget;
- bergveggen lutte seg framover