Nynorskordboka
kuvende
kuvenda
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kuvendaå kuvende | kuvender | kuvende | har kuvendt | kuvend! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kuvend + іменник | kuvendt + іменник | den/det kuvende + іменник | kuvende + іменник | kuvendande |
Походження
opphavleg ‘vende som ei ku’Значення та вживання
- vende eit fartøy med vinden;motsett stagvende
- gjere kuvending (2)
Приклад
- direktøren kuvende i saka