Nynorskordboka
kue
kua
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kuaå kue | kuar | kua | har kua | ku!kua!kue! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kua + іменник | kua + іменник | den/det kua + іменник | kua + іменник | kuande |
Походження
jamfør norrønt kúga; truleg samanheng med kuvЗначення та вживання
- tvinge til lydnad;slå ned
Приклад
- kue eit opprør