Nynorskordboka
kondolere
kondolera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kondoleraå kondolere | kondolerer | kondolerte | har kondolert | kondoler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kondolert + іменник | kondolert + іменник | den/det kondolerte + іменник | kondolerte + іменник | kondolerande |
Походження
av latin condolere ‘ha medkjensle’; jamfør kon-Значення та вживання
uttrykkje medkjensle skriftleg eller munnleg til dei attlevande ved eit dødsfall
Приклад
- eg kondolerer;
- dei kondolerte enkja