Nynorskordboka
kjenneteikne
kjenneteikna
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kjenneteiknaå kjenneteikne | kjenneteiknar | kjenneteikna | har kjenneteikna | kjenneteikn!kjenneteikna!kjenneteikne! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kjenneteikna + іменник | kjenneteikna + іменник | den/det kjenneteikna + іменник | kjenneteikna + іменник | kjenneteiknande |
Значення та вживання
vere særprega for;
særmerkje, karakterisere