Nynorskordboka
jubel
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| ein jubel | jubelen | jublar | jublane |
Походження
av mellomalderlatin jubilus ‘jublande kor’ (i kyrkjesong); av latin jubilum ‘gledesrop, jubel’Значення та вживання
stormande glede;
gledesrop
Приклад
- hauste stormande jubel;
- stor jubel over den norske sigeren