Nynorskordboka
jamføre
jamføra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å jamføraå jamføre | jamfører | jamførte | har jamført | jamfør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| jamført + іменник | jamført + іменник | den/det jamførte + іменник | jamførte + іменник | jamførande |
Походження
av svensk jämföraЗначення та вживання
Приклад
- jamføre april med mai;
- jamføre by og land
- i imperativ (1, 2) i tekst: sjå;forkorta jf.
Приклад
- inndelinga er som før, jamfør side 106 ovanfor