Nynorskordboka
hutte 1
hutta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å huttaå hutte | huttar | hutta | har hutta | hutt!hutta!hutte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hutta + іменник | hutta + іменник | den/det hutta + іменник | hutta + іменник | huttande |
Походження
samanheng med engelsk hotter ‘røre seg ustadig’ og lågtysk hotten ‘gynge, svinge’Значення та вживання
lede seg snøgt og med små huskande rørsler opp og ned;
gå snøgt og huskande
Приклад
- gå og hutte