Nynorskordboka
glimte
glimta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å glimtaå glimte | glimtar | glimta | har glimta | glimt!glimta!glimte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| glimta + іменник | glimta + іменник | den/det glimta + іменник | glimta + іменник | glimtande |
Походження
samanheng med glime (2Значення та вживання
Приклад
- det glimta frå lyset i taket
Фіксовані вирази
- glimte tiloverraske positivt;
lykkast (ein enkelt gong)- det hender at eg glimtar til med dessert midt i veka;
- boka glimtar til med ei og anna humoristisk forteljing