Nynorskordboka
fullføre
fullføra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fullføraå fullføre | fullfører | fullførte | har fullført | fullfør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fullført + іменник | fullført + іменник | den/det fullførte + іменник | fullførte + іменник | fullførande |
Походження
frå tysk; av føre (4Значення та вживання
føre til endes, gjere ferdig, avslutte;
gjennomføre, utføre
Приклад
- fullføre arbeidet;
- prosjektet skal fullførast i løpet av våren;
- fullføre planen