Nynorskordboka
forrette
forretta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forrettaå forrette | forrettar | forretta | har forretta | forrett!forretta!forrette! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forretta + іменник | forretta + іменник | den/det forretta + іменник | forretta + іменник | forrettande |
Походження
frå lågtysk , opphavleg med tyding ‘gjere rett’; av for- (2Значення та вживання
utføre kyrkjelege gjeremål
Приклад
- forrette ved gudstenesta;
- forrette ei gravferd