Nynorskordboka
forkynne
forkynna
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forkynnaå forkynne | forkynner | forkynte | har forkynt | forkynn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forkynt + іменник | forkynt + іменник | den/det forkynte + іменник | forkynte + іменник | forkynnande |
Походження
frå lågtysk ‘gjere kjend’; av for- (2Значення та вживання
- kunngjere høgtideleg;
Приклад
- forkynne ein dom
Приклад
- forkynne Guds ord;
- reise rundt og forkynne