Nynorskordboka
fallere
fallera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å falleraå fallere | fallerer | fallerte | har fallert | faller! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fallert + іменник | fallert + іменник | den/det fallerte + іменник | fallerte + іменник | fallerande |
Походження
gjennom tysk og italiensk, frå latin ‘svike, svikte, narre’; jamfør norrønt falleraЗначення та вживання
- slå feil;
- tape seg;falle av
Приклад
- han har begynt å fallere
- gje etter, fire, dempe seg