Nynorskordboka
driste
drista
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dristaå driste | dristar | drista | har drista | drist!drista!driste! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| drista + іменник | drista + іменник | den/det drista + іменник | drista + іменник | dristande |
Походження
av lågtysk drist(e) ‘dristig’; jamfør dristigФіксовані вирази
- driste seg tilvere freidig nok til;
ha mot til;
våge (2, 2), tore (3, 1)- han drista seg til ei forklaring på mysteriet;
- ho drista seg til å kritisere forslaget;
- driste seg til å gå ut på kanten
- driste segha mot til å flytte seg i ei retning;
våge (2, 2) seg- driste seg ut i kulda;
- vi drista oss bort til kakebordet;
- driste seg frampå med meiningane sine