Nynorskordboka
skjende
skjenda
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skjendaå skjende | skjendar | skjenda | har skjenda | skjend!skjenda!skjende! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skjenda + іменник | skjenda + іменник | den/det skjenda + іменник | skjenda + іменник | skjendande |
Походження
gjennom bokmål; frå lågtysk, av schande ‘skam’Значення та вживання
- vanære (og øydeleggje, plyndre)
Приклад
- skjende ei grav
Приклад
- han skjenda ei jente