Nynorskordboka
tilhøyre
tilhøyra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilhøyraå tilhøyre | tilhøyrer | tilhøyrde | har tilhøyrt | tilhøyr! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilhøyrd + іменник | tilhøyrt + іменник | den/det tilhøyrde + іменник | tilhøyrde + іменник | tilhøyrande |
Значення та вживання
- vere ått av
Приклад
- bilen han bruker, tilhøyrer bror hans
Приклад
- dei tilhøyrer ei sekt