Nynorskordboka
segne 2
segna
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å segnaå segne | segnar | segna | har segna | segn!segna!segne! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| segna + іменник | segna + іменник | den/det segna + іменник | segna + іменник | segnande |
Походження
norrønt signa, av siga ‘sige’Значення та вживання
sige saman;
falle
Приклад
- segne om av heteslag;
- golvet segna under vekta av bøkene